Описано ростомір для автоматичної реєстрації росту стебла та його міжвузлів такої високорослої рослини, як кукурудза. Ростомір містить блок вимірювання у вигляді ланцюгово-протяжного механізму з "датчиком росту" та блок реєстрації сигналів з їх обробкою за заданою програмою на мікрокалькуляторі БЗ-34.

Описано автоматизований пристрій для поливу рослин у вегетаційних посудинах за заданою програмою. Пристрій складається з блоків подавання води та реєстрації і статистичної обробки даних про кількість води, яку налито у кожну посудину, розробленого з використанням мікрокалькулятора типу БЗ-34.

Приведены результаты исследований влияния недельных засух в разные периоды индивидуального развития на гаметофиты двух гибридов кукурузы украинской селекции - Титана и Киевского 271 М. Показано, что в различные периоды вегетации засуха дифференцированно снижает урожаи за счет уменьшения озерненности в первой половине вегетации и щуплости зерна - во второй. Установлено, что урожай на 15 - 17 % снижается за счет женских и 40 - 45 % - мужских генеративных органов. Значение этих параметров у гибрида Киевский 271 М на 15 - 17 % выше, чем у Титана.

Ключ. слова: гібриди кукурудзи, фотосинтетичний потенціал, пилок, чутливість до посухи, етапи органогенезу, зернова продуктивність
Індекс рубрикатора НБУВ: П212.2-273.2

Рубрики:

Кукурудза

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано методи вирощування рослин на підставі результатів лабораторних, вегетаційних та дрібноділянкових дослідів, а також особливостей систем захищеного грунту. Наведено методики вивчення основних процесів життєдіяльності рослин. Розглянуто установки та прилади, призначені для їх вивчення. Запропоновано нетрадиційні методи викладання дисципліни "Фізіологія рослин" у вищих навчальних закладах.

Описаны методы выращивания растений в лабораторных условиях на основании результатов вегетационных опытов и опытов на мелких участках, а также систем защищенного грунта. Приведены методики изучения основных процессов жизнедеятельности растений. Описаны установки и приборы, предназначенные для данного изучения. Предложены нетрадиционные методы преподавания предмета "Физиология растений" в высших учебных заведениях.

На підставі аналізу літературних джерел, одержаних за природних (трансекти) та модельних умов (вегетаційні досліди), представлено узагальнюючий огляд різноманіття складових адаптаційного синдрому на різних рівнях організації у галофітів основних екологічних груп. Для них установлено критичні рівні концентрації солей в грунті та показано, що негативний вплив сольового стресу максимально проявляється в середині вегетації. З'ясовано роль ряду структурно-функціональних перебудов; деякі з них запропоновано як діагностичні ознаки для визначення солетолерантності рослин.

Обгрунтовано, що досягнення значного коефіцієнта конверсії стає можливим внаслідок відбиття швидкої магнітозвукової хвилі від R-відсічки з боку сильного магнітного поля чи додаткового шару непрозорості. Опис хвильових процесів в одновимірно неоднорідній плазмі здійснено шляхом розв'язання хвильового рівняння як аналітичними, так і числовими методами. Узагальнено класичну теорію Балдена поширення швидкої магнітозвукової (ШМЗ) хвилі крізь ізольовану пару резонанс - відсічка на випадок різної поперечної довжини ШМЗ хвилі з протилежних боків бар'єра, що обумовлено неоднорідністю профілю густини плазми. Досліджено вплив R-відсічки та фазування ВЧ антени на загальну ефективність конверсії у (H)D плазмі з великою концентрацією водню для умов ВЧ експериментів із селективного нагрівання домішок на токамаку JET. Запропоновано новий метод створення інтерференційної структури в плазмі за рахунок використання третього сорту іонів. Побудовано теорію поширення та конверсії ШМЗ хвиль у плазмі з двома шарами непрозорості. Розв'язано задачу про вплив додаткового сорту іонів на положення та ширину шарів непрозорості. Досліджено вплив іонів вуглецю в оберненому сценарії нагрівання іонів гелію-3 у водневій плазмі.

Розглянуто питання, що пов'язані з практичною реалізацією методів визначення ознак розпізнавання по багаточастотному сигналу в РЛС. Оцінено вплив режиму кругового огляду в РЛС з поімпульсною перебудовою частоти на амплітуду відбитих сигналів, під час обробки яких одержуються ознаки розпізнавання. Запропоновано нескладні пристрої, які дозволяють враховувати зміну потенціалу РЛС, нерівномірність амплітудно-частотної характеристики приймача, діаграму спрямованості РЛС, дальність до радіолокаційної цілі, а також здійснювати калібрування трактів.

Викладено метод розрахунку елементів поляризаційної матриці розсіювання цілі в ортогональному поляризаційному базисі по виміряних комплексних амплітудах відбитих сигналів при довільних базисах передавальної і приймальної антен радіолокаційної станції. Наведено приклади розрахунків.

Одержано вираз для комплексної огинаючої згортки імпульсних характеристик радіолокаційної цілі на основній і кросовій поляризаціях відбитих багаточастотних сигналів з урахуванням різниць фаз між ними. Розглянуто структурну схему пристрою, що реалізовує цій вираз.

Вивчено інформацію про характеристики розсіювання радіолокаційної цілі (РЛЦ) при нанесенні на неї РПМ для вирішення прикладних завдань розпізнавання РЛЦ. Мета статті - одержання експериментальної оцінки поляризаційно-розсіюючих властивостей РЛЦ конічної форми, на якій завдано поглинаючий матеріал магнітного типу. Зменшення помітності і збільшення помилок визначення координат РЛЦ при нанесенні на неї РПМ, оцінка відбивних характеристик (характеристик розсіювання) різних типів РПМ, одержання кількісних значень характеристик розсіювання цілей, покритих РПМ, для вузькосмугових сигналів. Використовуваними методами є: математичні моделі оптимізації, методи вирішення матричних задач. Використання РПМ призводить до істотного зниження ЕПР цілі в квазіоптичній області відображення радіохвиль при використанні вузькосмугового сигналу. Висновки: наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному: при нанесенні на носову частину і на підставу мети конічної форми РПМ відбувається спотворення пелюсткової структури реалізацій амплітуд відбитих від цих ділянок сигналів на основних і кросових поляризаціях при суміщеному прийомі, а також деяке зменшення значень амплітуд відбитих сигналів на основних поляризаціях квазіоптичної. Використання РПМ розглянутого типу також призводить до істотного зниження ЕПР цілі в області відображення радіохвиль при використанні вузькосмугового сигналу. Аналіз статистичних характеристик амплітуд відбитих від конуса сигналів (середнього значення і дисперсії) показав вплив розглянутого РПМ аналогічний впливу на реалізації даних амплітуд. Нанесення РПМ на окремі частини конуса також призводить до зменшення протяжності гістограм амплітуд відбитих сигналів на різних поляризаціях.

Вивчено інформацію про характеристики розсіювання радіолокаційної цілі (РЛЦ) при нанесенні на неї РПМ для вирішення прикладних завдань розпізнавання РЛЦ. Мета статті - одержання експериментальної оцінки поляризаційно-розсіюючих властивостей РЛЦ конічної форми, на якій завдано поглинаючий матеріал магнітного типу. Зменшення помітності і збільшення помилок визначення координат РЛЦ при нанесенні на неї РПМ, оцінка відбивних характеристик (характеристик розсіювання) різних типів РПМ, одержання кількісних значень характеристик розсіювання цілей, покритих РПМ, для вузькосмугових сигналів. Використовуваними методами є: математичні моделі оптимізації, методи вирішення матричних задач. Використання РПМ призводить до істотного зниження ЕПР цілі в квазіоптичній області відображення радіохвиль при використанні вузькосмугового сигналу. Висновки: наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному: при нанесенні на носову частину і на підставу мети конічної форми РПМ відбувається спотворення пелюсткової структури реалізацій амплітуд відбитих від цих ділянок сигналів на основних і кросових поляризаціях при суміщеному прийомі, а також деяке зменшення значень амплітуд відбитих сигналів на основних поляризаціях квазіоптичної. Використання РПМ розглянутого типу також призводить до істотного зниження ЕПР цілі в області відображення радіохвиль при використанні вузькосмугового сигналу. Аналіз статистичних характеристик амплітуд відбитих від конуса сигналів (середнього значення і дисперсії) показав вплив розглянутого РПМ аналогічний впливу на реалізації даних амплітуд. Нанесення РПМ на окремі частини конуса також призводить до зменшення протяжності гістограм амплітуд відбитих сигналів на різних поляризаціях.